У 1981 Ю.Г. Рапопорт закінчив фізичний факультет, у 2006 докторантуру Київського. університету. Старший науковий співробітник. Кандидатська дисертація “Поширення нелінійних магнітостатичних і електромагнітних хвиль в поперечно-обмежених середовищах” (1986). Під час робіт з теорії електромагнітного поля та систем космічного зв’язку в НДІ “Сатурн” (до 1991), під керівництвом Ю.Г. Рапопорта розроблені: комплекс програм для моделювання і оптимізації невзаємних феритових приладів, точні електродинамічні моделі ліній передачі та комплексна фізична та числова хвильова модель польового транзистора з ефектами розподіленості. На основі цієї роботи була опублікована стаття в “IEEE Transactions on Microwave Theory and Technique”. За проектом “Попередження” в Інституті космічних досліджень НАНУ та ДКАУ провів дослідження з електродинаміки та нелінійної теорії хвиль в плазмі та атмосфері. Зокрема, розробив моделі хвильових зв’язків в системі “літосфера-атмосфера-іоносфера-магнітосфера”, включаючи моделі трьох каналів передачі енергії з літосфери та нижньої атмосфери до іоносфери: електромагнітного, електростатично-фотохімічного та акусто-гравітаційного, та через планетарні електромагнітні хвилі. Розробив та прочитав студентам фіз. ф-ту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, “The University of Montana” (США), “Aalto University” (Фінляндія) курси з лінійних хвиль в плазмі, солітонів в плазмі, загальної фізики, теорії вірогідності та лінійної алгебри, нелінійних коливань та хвиль в плазмі та в метаматеріалах та ін. Нині розробляє моделі впливу на іоносферу звуку від наземного джерела. Бере активну участь в міжнародному науковому співробітництві з колегами з університетів у Великій Британії, Мексиці, Фінляндії, Ізраїлі, Австралії. Автор та співавтор біля 140 наукових публікацій.
