Козак Л. В. закінчила з відзнакою фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченко у 1999 році. З 1999 по 2002 р. навчалася в аспірантурі на кафедрі астрономії та фізики космосу. З жовтня 2002 по липень 2003 працювала молодшим науковим співробітником НДЛ „Фізика космосу”. 3 01.07.03 р. по 24.11.2008 р. працювала на посаді асистента. З 25.11.2008 року по теперішній час працює на посаді доцента кафедри астрономії та фізики космосу (основне місце роботи).
З липня 2015 року за сумісництвом працює на посаді старшого наукового співробітника відділу «Фізика космічної плазми».
У 2003 poцi захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю „Геофізика”. У квітні 2011 року – присвоєно вчене звання доцента кафедри астрономії та фізики космосу.
Козак Л.В. є автором понад 100 наукових публікацій, регулярно бере участь в українських та міжнародних наукових конференціях. Опублікувала (без співавторства) два навчальних посібники, один із яких має гриф МОН України. Наукова робота підтримана грантами міжнародного інституту космічних досліджень (Швейцарія); фонду Фольксваген; грантами COSPAR (Комітет із космічних досліджень) та грантом CRDF грант UKP2-2644-KV-05 (США), ДФФД-РФФД 2011-2012 та 2013-2014 рр. З 2008 року член робочої групи „Порівняльний аналіз турбулентності і аномального переносу в космічній і термоядерній плазмі” міжнародного інституту космічних досліджень (ISSI), м. Берн, Швейцарія, а з 2017 член робочої групи «Зовнішні магнітосферні резонанси: Роль в іоносферно-магнітосферному зв’язку» міжнародного інституту космічних досліджень (ISSI-BJ), м. Пекін, Китай. В 2014 році проходила стажування в лабораторії прикладної фізики університету імені Джона Хопкінса, Меріленд, США.
На даний момент напрямок наукових досліджень пов’язаний із визначенням ролі турбулентних процесів в енергетиці навколоземної плазми. В рамках даної тематики розглядаються характерні масштаби і характерні параметри різних моделей турбулентних процесів, проводиться порівняння між різними моделями і визначаться передумови їх використання. Проводиться мультифрактальний, спектральний та вейвлет-аналіз супутникових вимірів турбулізованих областей різних регіонів магнітосфери Землі та плазми сонячного вітру.
