Термін «космічна погода» з’явився у широкому вжитку в 90-х роках, як такий, що охоплює найбільш практично важливі аспекти науки про сонячно-земні зв’язки. Ця наука лежить на стику фізики Сонця, сонячної системи та геофізики і займається дослідженням впливу сонячної мінливості та сонячної активності через міжпланетне середовище на Землю, зокрема на магнітосферу, іоносферу, атмосферу Землі. До тематики космічної погоди належать, наприклад, питання прогнозу сонячної та геомагнітної активності, дослідження впливу сонячних факторів на технічні системи (радіоперешкоди, радіаційна обстановка і т.п.), впливу на біологічні системи і людей. Одним з перших вжив це словосполучення А.Л. Чижевський в одній із своїх публікацій на початку XX ст.
Напрямки досліджень
– Прогнозування геомагнітних індексів на основі обробки та аналізу даних вимірювань космічних апаратів і наземних станцій
Основні результати
– Розроблені методики прогнозування Dst-індексу до 3-4 годин наперед з коефіцієнтом кореляції понад 90% [arXiv:0906.3271].
– Встановлена геоефективність двох нових параметрів – меридіонального і азимутального кутів напрямку вектора швидкості потоку сонячного вітру.
– Побудовані нелінійні динаміко-інформаційні моделі для передбачення космічної погоди.